Що можу сказати, світ реально збожеволів на тему AI. За ним стоїть не тiльки код, а електроенергія і земля.
Світ розпадається на конкуруючі экономические регіони/блоки. І вже триває боротьба за енергію.
Тобто світ увійшов у зону «немислимого майбутнього». Попереду- структурна криза та розпад на конкуруючі регіони/блоки.
США та Китай вже біжать у майбутнє: мікропроцесори, AI, автономна енергія. І ось що рідко хто розуміє. У світі є лише декілька країн, які якщо закрити парканом- виживуть самі. США. Бразилія. Канада. Австралія. Китай. Україна.
Наприклад, Єгипет без імпортного зерна- голод за деякий час. Японія без нафти ... Більшість Європи- залежна від чужих ресурсів структурно.
Ми ж можемо нагодувати пів світу і відігріти другу половину. Атом, зерно, метал, вода, технології, люди, родючі землі- все є фізично, прямо зараз.
Це не патріотична риторика. Це геополітичний факт який погано усвідомлює навіть сама Україна. Тоді чому ми бідні?
У нас реально є все, окрім головного! Ми входимо в цей історичний момент без економічної моделі і без стратегії хоча б на 10 років уперед. У своєму відео я детально розповідала про це.
Коли після перемоги ми повернемось до того що було- 1% зростання ВВП на рік, олігархи ділять активи, середній клас не відновлюється, демографiчна криза, то через 10 років нас не буде як економічного суб'єкта. Нас з'їдять. Не ракетами, так конкуренцією.
Чому Україна досі не за столом? Що конкретно робити? У нас ще остаточно немає союзників з економічним потенціалом.
Ось проста математика геополітики: або в наступні 10 років ми знаходимо економічних союзників з якими разом будуємо ринок хоча б 1 мільярд споживачів , або нас з'їдять у наступному технологічному циклі.
На щастя у решти країн така ж проблема, треба об'єднуватися в блоки. Європа для нас не приклад і ми не можемо йти її шляхом. Її тех-економіка стагнує.
Крім того, без створення потужного середнього класу та від великої кількості неконтрольованої зброї, країну просто розірве зсередини.
Відсутність середнього класу лікується лише великими проектами розвитку, як це зробив Рузвельт у США. Другими словами, нам потрібна не косметика, а нова операційна система економіки.
Безпека- це не лише гармати й дрони з китайськими комплектуючими. Безпека- це бабки. Неможливо забезпечити безпеку країни, яка бідніє. Крапка.
В нас більше ресурсів ніж мав Ізраїль, Сингапур та інші на старті. Але є одна умова яку не можна купити за гроші.
Ми повинні створити групу однодумців, які однаково бачать економічне майбутнє України.
З кожним роком зібрати Україну буде все складніше. Буде складно приймати рішення про гроші, інвестиції тощо.
Знаєте, чомусь у нас будь-яка розмова про економіку сприймається як “гасла”. Ні. Гасла- це коли красиво звучить, але нічого фактично не змінює. Я говорю про цифри, інфраструктуру і довгі гроші.
Начебто очевидно, але декому важко це прийняти. Напевно через те, що їхній бізнес на війні?
Ловiть ще один “лозунг”, як дехто скаже: Великі інвестори вкладають не в політиків, які змінюються кожні 5 років. Вони вкладають у Націю, яка має стратегію на 30 років.
І ще простіше. Суверенітет- це не лише армія. Суверенітет- це здатність фінансувати себе самостійно.
Бідна країна не може бути по-справжньому незалежною. Якщо ми хочемо самі приймати рішення про свою долю, нам потрібна сильна економіка.
Саме тому я говорю про необхідність об’єднання українців. Бо коли країна має сильний суспільний запит і структуровану позицію, її чують. Все інше — ілюзії. Гаразд, поїхали далі.
Як нам «вскочити» у наступний технологічний цикл і стати партнером, а не прохачем у новій глобальній архітектурі?
